- породити
- —————————————————————————————породи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
породити — Породить породити (1) 1. Родить, произвести на свет: Дремлетъ въ полѣ Ольгово хороброе гнѣздо; далече залетѣло; не было онъ обидѣ порождено ни соколу, ни кречету, ни тебѣ, чръныи воронъ, поганыи Половчине. 11. Дѣвою по рожьствѣ пребысть самого… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
породити — див. породжувати … Український тлумачний словник
породити — [породи/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуд і/т … Орфоепічний словник української мови
породжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до породити … Український тлумачний словник
породження — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. породити 2) і породитися 2). 2) чиє, кого, уроч., рідко. Дитина. 3) чого, перен. Те, що породжене, викликане до життя, спричинене чим небудь; плід, результат … Український тлумачний словник
сплодити — сплоджу/, спло/диш, док., перех., розм. 1) Те саме, що народити. 2) перен. Започаткувати що небудь, створити щось; бути причиною виникнення, появи чого небудь; породити … Український тлумачний словник
викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… … Словник синонімів української мови
народити — I = народжувати 1) (кого про жінку / самицю тварини дати життя дитині чи дітям / маляті чи малятам), родити, у[в]родити, породити, спородити, знайти; сповити; вивести, виводити (про тварину); привести, приводити, принести, приносити, виплодити,… … Словник синонімів української мови
спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… … Словник синонімів української мови
утворювати — I = утворити (викликати, спричиняти появу, виникнення чогось), творити, формувати, продукувати, ґенерувати, породжувати, породити II ▶ див. організовувати I, 1), створювати I … Словник синонімів української мови